Пятница, 15 апреля 2022
Русский язык.
1.Изучение нового материала
А) Посмотри видеоурок «Понятие об обособлении. Обособленные определения. Выделительные знаки препинания при них»
https://docs.google.com/document/d/1NJ0xU3NRJHeF9SqUfTcRLYeM6DnWeSlXfkRPk5pjgk4/edit?usp=sharing
Спишите предложения в тетрадь, расставьте знаки препинания, подчеркните обособленные определения (напоминаю: определение подчёркивается волнистой линией).
Опустился на долину туман белесый густой и прохладный. Озеро чёрное неподвижное суровое вызывало чувство страха и восхищения. В комнату вошёл незнакомец невысокий худощавый в светлом костюме. Хмурый и неприветливый он никогда не вступал в наши разговоры. Шабанов с картузом на голове стоял подбоченясь и гордо глядел вокруг себя. Из дома вышла мать в сером вязаном костюме туфлях на высоком каблуке. Вся она молодая обаятельная так и светилась тихой приветливой улыбкой.
Понеділок, 11 квітня 2022
Українська література
Матеріал до твору "чи завжди гроші породжують бездуховність за твором сто тисяч
Чи завжди гроші породжують бездуховність?Бездуховність - біда нашого суспільства. Часто люди занадто фокусуються на матеріальному, вважаючи духовні цінності не … . Бездуховність - біда нашого суспільства. Часто люди занадто фокусуються на матеріальному, вважаючи духовні цінності не вартими уваги, бо їх не можна продати і купити за гроші. Але я вважаю, що гроші як такі не породжують бездуховності - вони лише проявляють вади душі людини, які в неї вже були. Інша справа, що наявність великих грошей допомагає цьому. До того ж, у гонитві за багатством деякі люди забувають і про людські цінності, і про мораль.
У творі "Сто тисяч" розкрито багато проблематик, які пов'язані з грішми. Головний герой - Герасим Калитка та його кум Савка, дуже прагнули збагатіти та поповнити свої статки, щоб показати іншим, які вони багаті. Саме через це породжується бездуховність у головного героя. У людини покладено два початки: матеріальність та духовність. Герасим бачив перед собою тільки матеріальність, забезпеченість у житті, одним словом - гроші. Через це він навіть забув про мораль, духовність, зневажав свою жінку. Він тільки і робив, що шукав спосіб стати багатшим. Калитка повністю став цинічним, е.
Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. (комедія І. Карпенка-Карого "Сто тисяч"). Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Цю аксіому доводили і Бальзак, і Мольер, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург Іван Карпенко-Карий. У комедії "Сто тисяч" він зобразив характери, які у погоні за грошима забули про основи основ людського буття — моральні принципи. Таких героїв у п'єсі двоє: Герасим Калитка і кум його Савка. Проте, попри спільну в житті мету — здобуття грошей, — якими різними є ці персонажі! У першу чергу, мотиви для збагачення у кожного з них — різні.
Гроші. Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого „Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.
... Їм завжди не вистачає ще однієї копійчини. Усе життя для них обертається навколо капіталів і заощаджень. Вони впевнені, що за допомогою грошей можна вирішити будь-яку проблему, бо гроші — всьому голова. Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» намагався довести протилежне. Незважаючи на те, що комедія була написана ще 1890 року, вона досі не втрачає своєї актуальності. Адже й сьогодні не рідко можна зустріти людей, для яких гроші — це сенс існування.
Гроші керують світом. І в усі часи питанню фінансового збагачення приділяється багато уваги. Хоча великі фінансові здобутки часто і псують людей, багато людей прагнуть до цього збагачення. І часто-густо саме це прагнення засліплює людей. Ось саме таку кумедну історію і розповідає Карпенко-Карий в своєму творі «Сто тисяч». Головній герой твору, Калитка був заможною людиною, але дуже жадібною. Свою сім’ю і робітників він обраховує тільки с фінансової точки зору. А саме незнайомець пропонував за 5 тис. справжніх грошей продати 100 фальшивих грошей. Звичайно, що ця оборудка була не на користь Герасима. Він не отримав нічого – пусті папірці.
Бездуховність – одна з найбільших проблем сучасного суспільства. Традиційно під бездуховністю прийнято розуміти відсутність у людини високих життєвих прагнень, принципів, ідеалів буття, почуття піднесеності. На жаль, при погляді на багатьох сучасних людей складається враження, що вони абсолютно бездуховні, це має багато різних проявів. Найяскравішим прикладом бездуховності в житті людини є пріоритет особистого над суспільним. Чи завжди гроші породжують бездуховність (за трагікомедією Івана Карпенко-Карого "Сто. Твір на тему "Чи завжди гроші породжують бездуховність" (за трагікомедією Івана. Твір на тему:Чи завжди гроші породжують бездуховність". Чи завжди гроші породжують бездуховність?
І «Сто тисяч» - твір не про гроші, не про «погану людину», а про смерть і бездуховність . Тобто про смерть через бездуховність. Це промовисто доведено останнюю сценою: «Краще смерть, ніж така потеря!» - Калитчини слова. Сказати б, ні герой не розуміє справжньої цінності життя? Та ні, чудово, як кажуть, розуміє: ) для нього життя і стало процесом накопичення грошей. У цьому мета і сенс. Якщо сенс життя втрачено, то краще смерть. Із цим важко не погодитись.
Чи завжди гроші породжують бездуховність? Бездуховність - біда нашого суспільства. Часто люди занадто фокусуються на матеріальному, вважаючи духовні цінності не вартими уваги, бо їх не можна продати і купити за гроші. Але я вважаю, що гроші як такі не породжують бездуховності - вони лише проявляють вади душі людини, які в неї вже були. Інша справа, що наявність великих грошей допомагає цьому. Приклад цього побачити, якщо пригадати дії та помисли двох персонажів комедії Карпенко-Карого "Сто тисяч" - Герасима Калитки та його кума Савка. Для Калитки збагачення стало самоціллю. "Як радiсно тебе загрiбати докупи, в однi руки…
Чи завжди гроші породжують бездуховність. Бездуховність - біда нашого суспільства. Часто люди занадто фокусуються на матеріальному, вважаючи духовні цінності не вартими уваги, бо їх не можна продати і купити за гроші. Але я вважаю, що гроші як такі не породжують бездуховності - вони лише проявляють вади душі людини, які в неї вже були. Інша справа, що наявність великих грошей.
У комедії "Сто тисяч" він зобразив характери, які у погоні за грошима забули про основи основ людського буття - моральні принципи. Таких героїв у п'єсі двоє: Герасим Калитка і кум його Савка. Проте, попри спільну в житті мету - здобуття грошей, - якими різними є ці персонажі! У першу чергу, мотиви для збагачення у кожного з них - різні. Першою і центральною фігурою п'єси є багатій Герасим Калитка. Він не знаходить собі місця, прагнучи розширити свої земельні володіння: "Тут недоїдаєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає - і тілько ж всього-на-всього двісті.
І. Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» порушує проблеми бездуховності людини, яка прагне наживи. «Сто тисяч» проблеми бездуховності людини. Калитка і земля: «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку». «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає… а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!..». «Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито… Легко по своїй власній землі ходить».
Чи завжди гроші породжують бездуховністьБездуховність - біда нашого суспільства. Часто люди занадто фокусуються на матеріальному, вважаючи духовні цінності не вартими уваги, бо їх не можна продати і купити за гроші. Але я вважаю, що гроші як такі не породжують бездуховності - вони лише проявляють вади душі людини, які в неї вже були. Інша справа, що наявність великих грошей.
У комедії "Сто тисяч" автор викрив зажерливість багатія Герасима Калитки, який збагачувався працею наймитів їх нещадною експлуатацією шкодував для них їжі . Герасим на всьому заощаджує, скуповує землю в дворян, які розорились. Сенс життя для нього полягав у постійному збагаченні . Втративши гроші він не знає як буде далі жити . На той час і навіть зараз суспільство вважає, що цінність людини вимірюється кількістю грошей, які вона має тому в бажанні здобути гроші люди здатні на все навіть втрати душу .Герой п'єси Савка казав : "без душі мабудь легше, ніж без грошей"
Завдання на час дистанційного навчання 2020-2021 н.р.
16 грудня 2020, середа
Російська мова
Тема уроку. "Глагол как часть речи"
§ Восприятие и усвоение учебного материала
1. Слово учителя.
1) Что такое глагол?
Глагол (по-укр.: дієслово) — это самостоятельная часть
речи, которая обозначает действие или состояние и отвечает на вопросы что делать? что сделать?: писать, написать;
грустить, загрустить.
2) Основные грамматические категории глагола.
Глаголы изменяются:
— по наклонениям
(изъявительное, повелительное, условное): читаю, читай,
читал бы;
— в изъявительном наклонении
по временам (настоящее, прошедшее, будущее): читаю, читал,
буду читать;
— по лицам и числам (в
настоящем и будущем времени): читаю, читаешь, читает, читаем,
читаете, читают;
— по родам и числам (в
прошедшем времени): писал, писала, писало, писали.
3) Синтаксическая роль глагола.
В предложении глагол обычно
бывает сказуемым: Наши пращуры всегда верили в могущество природы.
Работа с текстом.
Выпишите глаголы, поставьте к ним вопросы.
Лесной оркестр
В мае все лесные жители поют и
играют, кто на чем и как умеют. Тут услышишь и звонкое пение, и скрипку, и
барабан, и свист, и лай, и кашель, и вой, и уханье, и жужжание, и урчание, и
кваканье.
Чистыми голосами поют соловьи,
зяблики, певчие дрозды. Скрипят жуки и кузнечики. Барабанят дятлы, свистят
флейтой иволги. Лает лисица. Кашляет косуля. Воет волк. Ухает филин. Жужжат
шмели и пчелы. Урчат и квакают лягушки.
(В. Бианки)
14 грудня 2020, Понеділок
Українська мова
Прочитайте уважно урок, зробіть записи правил до словника. Виконайте всі завдання і фото прикріпіть докурсу
Тема: Безособові дієслова
Хід уроку
Звичайно дієслова виражають дію, яку виконує певна дійова особа.
Учень пише твір. Наближається весна .
У таких реченнях назва особи або вказівка на неї служить підметом, а особова форма дієслова - присудком.
Але є дієслова, які виражають дію без вказівки на її виконавця. Це безособові дієслова : світає, морозить , (неможливо поставити питання хто світає ? хто морозить ?). У реченнях , у яких вжито такі дієслова, не може бути підмета.
Влітку світає дуже рано.
Безособові дієслова змінюються лише за часами. ЇХ форми в теперішньому і майбутньому часі нагадують форми третьої особи однини (вечоріє, звечоріє, вечорітиме, буде вечоріти), а в минулому - форму однини середнього роду (посутеніло, не спалось). Безособові дієслова означають :
- Явища природи (розвидняється, підмерзає).
- Стихійні явища (замело, занесло, вигоріло).
- Фізичний стан людини або її відчуття (трусить, пече, ріже).
- Психічний стан людини (хочеться, не віриться, не спиться, тягне).
- Буття, існування (минулося, не стало).
- Випадковість явища, незалежність його від особи (щастить , таланить).
Тренувальні вправи
З поданого тексту випишіть у дві колонки: А- особові, Б- безособові дієслова. Яку стилістичну роль (член речення) виконують безособові дієслова?
- Цю історію хочеться казати найдорожчими словами , що даються людині в рідкі, неповторні години.
- Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала, і поставити слова чистими рядами, щоб незабутнє вигравало в них, як сонце на Великдень, і радувало людські серця у великі й важкі часи
Виписати безособові дієслова і визначити, до яких груп за значенням вони належать: А- явища природи; Б- стихійні явища; 
В- фізичний стан людини або її відчуття; Г- психічний стан людини ; Д- буття, існування ; Е - випадковість явища, незалежність його від особи. Схарактеризувати їх граматичні ознаки.
- Не дрімалося у партизанському загоні - думалося про наступний день.
- Роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш іти.
- Хлопцям з голоду корчило шлунки, в очах літали зелені й жовті метелики.
- Надворі морозило, дув західний колючий вітер.
- Під цим високим зоряним небом думається про все одразу
Списати речення, розкрити дужки, поставивши інфінітив у безособовій формі (відповіді записувати з малої літери).
- У хаті не(сидіти).
- (Тягти) у садок, на свіжу прохолоду.
- На землі (вечоріти).
- В небі ж був день.
- Уже (розвиднятися), коли Юхим вернувся зі школи додому.
- Однак мене (морозити).
- Чую я - не(спати) щось моєму парубкові.
Перебудувати речення так, щоб у кожному було безособове дієслово. З'ясувати синтаксичну роль безособових дієслів.
- Теплий весняний дощ покропив землю.
- Сніг замів дороги.
- У лісі пахне сосна.
- Вода залила луки.
- Заморозки прибили зав'язь на деревах.
- Сніг замів сліди.
- Туман вкрив степ.
Українська література
Темауроку. А. Чайковський. „За сестрою”. Образ Павлуся як утілення благородства і лицарства, сміливості й винахідливості.
Перегляньте презентацію Образ Павлуся.. План характеристики Павлуся запишіть у зошит. Виконайте домашнє завдання (фото прикріпіть до курсу)
Пройдіть тест на сайті На урок Код доступу 2248501
👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐👐
11 грудня 2020
Українська література (всі завдання виконати до 14 грудня)
Тема уроку. "А. Чайковський. „За сестрою”. Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків. Родинні цінності і патріотизм у творі."
Герой | Риси вдачі |
Андрій Судак (дідусь, сімдесятирічний пасічник) |
|
Степан Судак (батько) | |
дід Панас (січовий бандурист) |
|
Семен Непорадний (митець арканом орудувати) |
|
Недоля (людяний сотник) |
|
Остап Тріска (хоробрий ватажок) |
|
Остап Швидкий (невільник-українець, татарський бранець) |
|
З'ясування фольклорних мотивів, засобів.
а) У фольклорному ключі подає автор образи запорожців, вони схожі на фольклорних героїв-богатирів. Наприклад, Семен Непорадний «згинає залізні штаби, а коня підіймає поперед себе мов барана». Учні наводять свої приклади.
б) Мова твору глибоко народна: прислів'я («Мовчи язичку — їстимеш кашку». «Не скачи у воду, як не знаєш броду». «Не питай, а на вус мотай»., епізоди взяті з різних фольклорних джерел (виконання дідом Панасом на бандурі старої козацької думи), сцени, сповнені народного гумору:
— Ану, Петре, скажи що-небудь. Твій язик не любить дармувати.
— Не можу, братчики.
— А то чому?
— Кашу їм.
— Хіба ж не можна їсти й говорити?
— Можна, та не при каші. Коней шкода.
— А хіба ж воно як?
— От недотепний! Сказано: мовчи, язичку, — їстимеш кашку. Балакати будеш — кашу відберуть.
Завдання: виявити фольклорні мотиви у повісті
Завданя скласти сенкан до образу козаків
Як створити сенкан?
- Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).
- Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники)
- Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно, це дієслова).
- Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
- Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.
1. Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три слова).
4. Ставлення (фраза – чотири слова).
5. Перефразування сутності ( одне слово).)
3. Кличе, вчить, надихає.
4. Радісна мить перебування на Землі.
5. Любов.
Українська мова (всі завдання виконати до 14 грудня)
Тема уроку. "Уживання одних способів дієслів замість інших"
-
Чи не допомогли б ви мені сьогодні на
уроці?
- Дієслово у цьому реченні виражає умову чи прохання? Що виражає речення? Який зробимо висновок? (учні самостійно роблять висновки).
Уживання одних часів і способів дієслів замість інших
Дієслова в теперішньому часі й у простій формі майбутнього часу доконаного виду можуть вживатися замість дієслів минулого часу: Іду я вчора вулицею і раптом зустрічаю шкільного товариша, якого не бачив років десять.
Таке вживання властиве розмовному мовленню.
Нерідко наказ або заклик виражається іншими формами дієслів (не наказового способу): Підняти весла! (підняти — неозначена форма дієсл.). Неозначена форма підкреслює категоричність наказу.
У значенні наказового способу можуть уживатися форми:
— дійсного способу:
Зараз ти зробиш уроки, а тільки потім підеш гуляти. Така форма підкреслює обов'язковість дії;
— умовного способу:
Сходив би ти, сину, до крамниці. Така форма вживається для висловлення побажання, прохання, поради.
Такі заміни властиві розмовному та художньому стилям.
Використане дієслово | У значенні дієслова якого способу вжито | Мета | Приклади |
1. Дієслово дійсного способу 2-ої особи теперішнього або майбутнього часу доконаного виду | У значенні дієслова наказового способу | Пом'якшення тону наказу,побажання, прохання,поради, висловлювання | Це коло накреслиш більшим. Сьогодні працюєш на годину довше. |
2. Дієслово дійсного способу минулого часу | У значенні дієслова наказового способу | Пом'якшення тону наказу,побажання, прохання,поради, висловлювання | Стали в коло! |
3. Дієслово умовного способу | У значенні дієслова наказового способу | Пом'якшення тону наказу,побажання, прохання,поради, висловлювання | Ти б швидше збирався. |
4. Дієслово умовного способу | У значенні дієслова дійсного способу | Різка відмова, виконувати якусь дію | Так би я тебе і послухала! |
5.Дієслово наказового способу | У значенні дієслова дійсного способу | Раптовість якоїсь дії | А він візьми та й кинь шапку. |
6.Дієслово наказового способу | У значенні дієслова умовного способу | Більша зацікавленість мовця | Зателефонуй він раніше, я б не відмовився |
7.Дієслово неозначеної форми | У значенні дієслова наказового способу | Категоричність розпорядження | Не розмовляти! Не заходити! |
8.Дієслово неозначеної форми | У значенні дієслова умовного способу | Підсилення бажаної дії | Піти б пішки! |
Завдання. Записати речення, вказати , який спосіб дієслова вживається замість іншого.
1.Дівчатка, сидіти тихо! 2. Скажи він про це раніше-- все склалось би
по-іншому.3. Чи не підвіз би ти мене, хлопче? 4. Тут бабуся як закричить!
Завдання. Прочитати речення і виписати дієслова наказового способу, що передають: А- наказ, Б- заклик, В- пересторогу, Г- прохання,
Д- пораду.
- Зоре моя вечірняя, зійди над горою.
- «Слухай мою команду!» - вигукнув Марко.
- А мій каже: «Принеси мені, тату, шаблюку з війни, я німців рубатиму».
- Тішся, дитино, поки ще маленька.
- «Не проломіться, там лід тоненький», - застеріг рибалок лісник.
10 грудня 2020, четвер
Російська мова (виконати до 16.12.2020 до 11.00)
Тема уроку: "Правописание не с прилагательными"
Перерисовать таблицу в словарик и выучить
!!!!!!!!!!!!!!! Также пишутся раздельно с не: -
прилагательные в сравнительной или превосходной
степени (не громче, не красивейший);
- с кратким
прилагательным ( не могуч).
Задания к теме (выполнить в тетради и фото прикрепить на курсе в классруме)
Задание: раскрыть скобки
(Не)красивый;(не)умный; (не)уклюжий; ничуть (не)интересный
маршрут; (не)мягкий, а жесткий диван; река (не)широка;
Задание: отметьте случаи слитного написания (поставьте
+)
? (не)опытный юноша
? (не)исправный прибор
? далеко(не)единственный
? очень (не)обычный
? (не)жаль
? (не)приятель
? (не)лепый поступок
? (не)широкая.,а глубокая
? Нисколько (не)умен
? (не)большой, но уютный
? (не)учтивый человек
? Вовсе(не)опасное предложение
Задание: исправьте ошибки
Не брежный почерк
Несладкий чай
Вовсе не привлекательный человек
Очень не красивый
Не мелкая, а глубокая река
Ребенок не здоров
Не замысловатые постройки
Не дорогой,но удобный портфель
Не учтивый человек
Ничуть неинтересный фильм
Некаменный дом
Невысокий, но худой
Река неглубока
Задание: на сайте на урок выполните тест
Українська мова (виконати до 11 грудня)
Тема уроку. "Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий)"
Перегляньте презентацію Способи дієслі, зробіть записи правил у словник або зошит. Виконайте всі завдання, які наявні в презентації та надішліть фото у класрум на курс.
👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌👌
07. 12.2020, понеділок
Українська мова
Тема уроку. "Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін (повторення)"
Завдання: Ознайомтесь з матеріалом, зробіть записи у словник або в зошит, виконайте тести .
Чергування приголосних в особових формах дієслова
При змінюванні дієслів у теперішньому (що роблю? що робиш? і т.д.) і простому майбутньому (що зроблю? що зробиш? і т.д.) часах задньоротові г, к, х та зубні д, т, з, с перед закінченням можуть чергуватися із шиплячими ш, ч, ж, дж.
| Дієслова І дієвідміни | Дієслова II дієвідміни |
|---|---|
| Чергування відбувається в усіх особах, наприклад: берегти — бережу, бережеш ... бережуть; казати — кажу, кажеш ... кажуть; колихати — колишу, колишеш ... колишуть; гуркотати—гуркочу, гуркочеш ... гуркочуть. | Чергування відбувається тільки в 1-й особі однини, наприклад: ходити — ходжу, ходиш ... ходять; їздити — їжджу, їздиш ... їздять; мостити—мощу, мостиш ... мостять. |
| У дієслові бігти звук [ж] виступає в усіх особах: біжу, біжиш ... біжите, біжать. | |
| Якщо звук [лˊ] з’являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати — сиплю, сиплеш ... сиплете, сиплють. | В дієсловах II дієвідміни, основа яких кінчається на губний звук б, п, в, м, ф [“мавпа Буф”], у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з’являється [лˊ], наприклад: робити — роблю, робиш ... роблять; ломити — ломлю, ломиш ... ломлять; терпіти—терплю, терпиш ... терплять. |
Українська мова, 04 грудня 2020 (виконати до 07 грудня 2020)
Тема уроку. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін
Дієвідміни. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах.
Дієслова в теперішньому часі (що роблю? що робиш? і т.д.) і в простому майбутньому (що зроблю? що зробиш? і т.д.) змінюються однаково.
За характером закінчень дієслова в цих часах діляться на дві дієвідміни і залежно від дієвідміни мають такі буквені закінчення.
| Число | Особа | Дієвідміни | |
|---|---|---|---|
| I (брати, мати) | II (мчати, стояти) | ||
| Однина | 1-а | -у, -ю | -у, -ю |
| 2-а | -еш, -єш | -иш, -їш | |
| 3-а | -е, -є | -ить, -їть | |
| Множина | 1-а | -емо, -ємо | -имо, -їмо |
| 2-а | -ете, -єте | -ите, -їте | |
| 3-а | -уть, -ють | -ать, -ять | |
Найчастіше правопис закінчень перевіряють за 3-ю особою множини: несемо, бо несуть (І дієвідміна); сидимо, бо сидять (II дієвідміна), але можна це так само робити за 3-ю особою однини.
Схема (алгоритм) визначення дієвідміни.
Поставити дієслово в
Закінчення
До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають.
До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте, стоять.
Дієвідміна дієслова весь час залишається тою самою. Тому, щоб перевірити, що написати в закінченні: букву е чи и, є чи ї; закінчення -уть чи -ать, -ють чи -ять, — досить за будь-якою особою визначити дієвідміну цього дієслова.
Наприклад, чуємо [дишиемо] і вагаємося, яку букву писати в закінченні: е чи и. Змінюємо дієслово: [дише] (3-а особа однини) — виразно чується закінчення -е; отже, й у попередній формі треба написати е: дишемо. Так само чуємо [сидеите], а пишемо сидите, бо в закінченні форми [сидитˊ] чітко звучить и, не е.
У дієсловах на -ся у кінці 2-ї особи однини (що робиш?) вимовляємо [сˊсˊа], але пишемо за морфологічним принципом -шся: [мнесˊсˊа] — мнешся, [рвесˊсˊа] — рвешся, [вчисˊсˊа] — вчишся (бо мнеш, рвеш, вчиш).
Так само в кінці 3-ї особи однини і множини (що робить? що роблять?) чується [цˊцˊа], а пишеться -ться: [мнецˊцˊа] — мнеться, [мнуцˊцˊа] — мнуться; [вчицˊцˊа] — вчиться, [вчацˊцˊа] — вчаться (бо мнуть, вчить, вчать).
У 1-й особі множини (що робимо?) в кінці виступає о: вчимо, говоримо, промовляємо. Форми без кінцевого о (ведем, ходим) допускаються лише в поезії та в розмовному стилі.
Дієслова дати, їсти, відповісти (і всі на -повісти) в 1-й особі однини мають форму дам, їм, відповім, а в другій — даси, їси, відповіси (без кінцевого ш).
Для слухового сприйняття я вам пропоную подивитися відеоурок (не лякайтеся, що з категорії підготовки до ЗНО, це вам не буде на заваді) Уважно перегляньте. Також я рекомендую зробити записи по відеоуроку до словничка.!!!!!!!!!!!
В зошиті виконайте завдання (подані нижче). Фото надішліть мені на електронну пошту natalisapalywa@gmail.com, або прикріпіть до курсу в класрумі.
Картка № 1
Записати речення, вставити пропущені букви, визначити час, особу, число і дієвідміну дієслів.
Ти геній і г..рой, ти ріки пов..рта..ш і зсува..ш гори, але дозволь мені почути, як ти з матір..ю говори..ш. (Д. Чередниченко)
Картка № 2
Подані дієслова поставити у формі 1-ї і 2-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу, визначити дієвідміну.
Зразок: Написати - 1 ос. -напишу, пишу, 2 ос. - напишете, пишете - І дієв.
Навчити, жовтіти, нищити, плести, поважати, дружити.
Картка №3
Завдання: до поданих дієслів дібрати антоніми, визначити їх дієвідміну. З двома парами дієслів скласти й записати речення. По можливості, об’єднати їх у зв’язний текст.
Зразок: працюєш (І дієв.) - відпочиваєш (І дієв.). Якщо гарно попрацєш, то будеш ще краще відпочивати.
Згадуєш, будуєш, знаходиш, блищиш, журишся, ненавидиш, пам’ятаєш, хвалиш, трудишся, смієшся.
👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆👆
Українська мова, четвер 3 грудня 2020
Контрольна робота з теми "Дієслово (І частина)"
Коментарі